«ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРТВА. РОБОТА З БАТЬКАМИ»

МАТЕРІАЛИ ДО ПЕДАГОГІЧНИХ ЧИТАНЬ НА ТЕМУ: «ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРТВА. РОБОТА З БАТЬКАМИ»

ПІДГОТУВАЛА: ПІНЧУК ГАЛИНА ДМИТРІВНА

 З поняттям педагогіка партнерства ми зустрічаємось у працях таких відомих авторів як Макаренко А.С., В.Ф. Шаталов, Сухомлинський А.С. та інших.

Прийоми та методи навчання та виховання , які базуються на творчому підході до особистісного розвитку  та на гуманізмі – і визначаються як педагогіка партнерства.

Ключовими визначеннями педагогіки партнерства є: партнер, партнерство, а також демократизація освіти.

Партнер – це той, хто бере участь у якійсь справі разом із ким-небудь.

Партнерство – добровільна співпраця двох або кількох фізичних чи юридичних осіб, це найвища форма співробітництва.

Демократизація освіти – це принцип реформування освіти в Україні на демократичних засадах, який передбачає децентралізацію, регіоналізацію в управлінні освітою, автономізацію навчально-виховних закладів у вирішенні основних питань діяльності, перехід до державно-громадської системи управління освітою (участь батьків, громадськості), співробітництво учитель–учень – батьки у навчально-виховному процесі.

Співпраця, взаємодія, спілкування між батьками, учнями та вчителями – основа педагогіки партнерства. Всі ми об‘єднані спільною метою, є рівноправними учасниками навчально-виховного процесу та маємо рівну відповідальність за результат.

В чому ж сутність педагогіки партнерства? Вона полягає в гуманному та демократичному ставленні до дитини, забезпечує її права на повагу, гідність, правом вибору та найголовніше, правом бути такою, якою вона є, а не лише відповідати баченням педагога. 

 На сучасному етапі, освіта вимагає нової педагогічної етики, яка повинна основуватись на взаємоповазі, взаєморозумінні та творчому співробітництві учня та педагога.

Давайте визначимо ідеї, на яких будується педагогіка партнерства:

·        вільний вибір. 

·        ідея важкої мети.

·        навчання без примусу.

·        ідея відповідної форми.

·         самоаналіз.

·        інтелектуальне поле класу.

·        ідея великих блоків.

·        ідея опори.

Також, як визначав Василь Олександрович Сухомлинський,  педагоги повинні враховувати індивідуальні особливості дітей у різних видах діяльності та процесі навчання – які є основним аспектом педагогіки партнерства.

Як зазначалось раніше, батьки також є невід’ємною частиною педагогіки партнерства, адже є рівноправними учасниками навчально-виховного процесу (як зазначається у статті 50 Закону України «Про освіту» . Але нажаль батьки,  бувають неготові до такої діяльності. Саме тому, педагогічний колектив закладу, повинен значну роботи проводити щодо педагогічної просвіти батьків.

Головним завданням батьківської освіти є:

·        виявити принципи та характер взаємодії між дітьми та їх батьками, вчителями та учнями, педагогами та батьками, задля визначення загальних закономірностей розвитку дитини саме в процесі цих взаємодій;

·        допомагати формувати педагогічну та етичну культуру родини.

·        визначати значення родинного виховання у формуванні дитячої особистості.

·        залучити родину до навчально-виховного процесу.

·        сприяти розуміння та засвоєнню навичок розуміння, мотивації, поведінки та вчинків дітей.

За для забезпечення вищезазначених завдань необхідно проводити різноманітні види роботи з батьками: відкриті уроки, тренінги, круглі столи, конференції та інше.

Батьки повинні стати постійними учасниками усіх виховних заходів, а у закладі  створена атмосфера відкритості та демократичності.

Варто пам’ятати, навчальний заклад, який не спирається на батьківську підтримку, приречений.